Однажды собака
Бежала к реке
И вдруг увидала
Бревно вдалеке.
Залаяла громко
Она на бревно...
Оно шевелится!
Живое оно!
Приблизиться страшно
К такому бревну!..
А это лежал,
Растянувшись в длину,
А это дремал
У реки крокодил.
Испуганный лай
Его вмиг разбудил,
И, в воду скатившись,
Ушел крокодил.
Собака у берега
Долго бродила:
Наверно, искала
Следы крокодила
Чарльзетта Мур 9 лет
Обо всем, что может заинтересовать современную женщину - на Планете Женщин. Женщина - мать, жена, красавица,спортсменка,путешественница, женщина - рукодельница, садовод, поэтесса, женщина - любовница,общественный деятель, психолог, педагог.
Стихи для детей, сказки, рассказы о любви, стихи, написанные детьми.
На Планете Женщин - ты дома! Мужчинам вход не воспрещен! Зарегистрируйся и подпишись на обновления, добавляй свои материалы!
Прочитано 12223 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Яд - Николай Агапьев Мат 5:22 А Я говорю вам, всякий, гневающийся на брата своего напрасно, подлежит суду; кто же скажет брату своему "рака" (пустой человек), подлежит синедриону; а кто скажет: "безумный", подлежит геенне огненной.
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
